Локальна історія

Чому концепт "Східної Європи" поступово зникає і чи існував він насправді? Як століттями конструювалися географічні межі нашого регіону та чому Україна сьогодні прагне стати частиною Центрально-Східної Європи? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про гучну книгу Якоба Мікановського "Прощавай, Східна Європо". Це глибока, дуже особиста історія розділених земель, яка ламає імперські та радянські стереотипи про наш дім. Розбираємося, де насправді знаходилися політичні центри українських земель у різні епохи — від Стамбула і Москви до Кракова, Вільна та Відня. Чому історія наших найближчих сусідів (Угорщини, Словаччини, Румунії) залишається для нас суцільною "білою плямою", хоча ми маємо спільне багатовікове минуле? Як Якоб Мікановський через історію власної родини показує унікальний багатонаціональний плавильний котел Європи, який був безжально знищений у XX столітті. Ця розмова — про еклектику вір, народів та культур. Про те, як створення сучасних національних держав назавжди уніфікувало строкатий…

Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії? У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали оборонцями українського простору, сформували свою еліту та увійшли в образ християнських лицарів. У цьому випуску також почуєте, чим степовий фронтир в Україні подібний та відмінний зі світовими прикордоннями. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія”.

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно. Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну. 📌 Важливі…

Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–ХІІІ століттях? Про це у першому епізоді подкасту “За порогами”, присвяченого історії Запоріжжя, розповів дослідник історії Русі, кандидат історичних наук Вадим Арістов. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/ Важливі моменти: 00:00 Вступ 00:27 Подкаст про Південь України від середньовіччя до ХХ ст. 00:57 Гість Вадим Арістов, дослідник Русі 01:05 Перша згадка про Дніпрові пороги у Багрянородного 02:36 Назви Дніпрових порогів двома мовами 05:59 Тюркський світ на…

У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям. Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь Наукова консультантка: НаталіяТихолоз Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь Експертка: Алла Швець Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк Звукозапис: Захар Батченко Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк Саунддизайн: Віктор Мартинюк Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб Менеджер проєкту: Любомир Більо Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту…

Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос». У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його бабуся і дідусь, якими були кутя, дідух та колядування, що допомогло на фронті зберігати близькість із сином і сім’єю у свята і будні. А також поділився рецептом традиційної подільської страви – конопляної мачанки, яку готували на Святвечір у його родині. Проєкт створено спільно з Кредобанком. Ведуча подкасту – письменниця Надійка Гербіш.

Назва сьомого епізоду говорить сама за себе. Звісно, перипетії Франкових романтичних взаємин з жінками не вичерпуються “коротким списком” з вірша “Тричі являлася мені любов”, але про довгий список більше у восьмому епізоді. А нині поговоримо про зовнішню рису, що не сприяла Франкові. Та чому навіть у творчості самого Франка вона асоціюється з негативними чи слабкими персонажами? А ще почуєте, як Франко міг одружитися з сестрою найближчого соратника Михайла Павлика та що стало на заваді? Наостанок, якій жінці поет подарував “сльозу на згадку”? Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий – Ігор Медвідь Наукова консультантка – Наталія Тихолоз Консультантка з питань гендерної чутливості – Оксана Кісь Експерти – Ярослава Мельник, Ярослав Грицак Озвучення жіночого голосу – Христина Рикмас та Зоряна Дрозда Озвучення чоловічого голосу – Віктор Мартинюк Звукозапис: Захар Батченко Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк Саунддизайн: Віктор Мартинюк Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк Дизайн…

Письменниця Євгенія Кузнєцова роздумує про те, як бути, коли під Різдво хочеться переглянути “Іронію долі”. Чи варто демонізувати Діда Мороза і боротися з радянськими звичками на свята? “Аби тільки вижити нам усім, дожити до внуків, щоб вони врешті могли сказати те, чого ніколи не могла сказати я: “Моя бабуся на Різдво завжди…”. Бо чиєсь завжди почнеться тільки завтра”. Як нам сформувати оте “завтра” – спільне тепле полотно українського Різдва? Що коли у родині не святкували Різдво? Як прийняти розмаїття різдвяних традицій у різних регіонах? І як нам у цьому допоможе новий український контент про Різдво? Слухайте в новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” з Надійкою Гербіш.

Починаємо третій сезон подкасту “Крафтове Різдво”. У цьому епізоді спогадами ділиться Ната Жижченко, музикантка, фронтвумен гурту «ONUKA». Вона розповіла про те, яким було Різдво 90-х у Чернігові та Києві, про перший досвід колядування, який вразив на все життя, про пошуки забутих колядок у наш час. Також почуєте чарівну стародавню колядку з північного прикордоння у виконанні Нати Жижченко.

У шостому епізоді подкасту «ІванФранко: кохання без міфів» йтиметься про жінку, взаємини Івана Франка з якоюбули найтривалішими та найтіснішими, адже вона стала його дружиною. Можливо,саме тому це найдовший епізод цього подкасту. Мова про Ольгу Франко з родуХоружинських. Це історія про дівчину зі збіднілого дворянського роду, щовиростала в атмосфері смертей, страху та насильства. Сирота зі спадковоюхворобою, що отруїла її подружнє життя та стала причиною упередження щодо неї. Що єднало Ольгу Хоружинську з ІваномФранком? Який весільний забобон певною мірою справдився в її житті? Якуекскурсію вона провела в музеї свого чоловіка? Про все це дізнаєтесь у новомуепізоді подкасту. Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь Наукова консультантка: НаталіяТихолоз Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь Експертки: Зоряна Дрозда, ЯрославаМельник, Наталія Тихолоз Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк Звукозапис: Захар Батченко…

П’ятий епізод цього подкасту присвячений жінці, що відіграла фатальну роль у житті Івана Франка. Кохання до неї спричинило поетові чимало душевних мук. Звісно ж, мова про Целіну Журовську (у заміжжі Зиґмунтовську). Вона стала прототипом кількох жіночих персонажок Франкових творів. А ще під її впливом народилася одна з культових українських пісень. Що особливого було в цій жінці, що Франко так довго не переставав про неї мріяти? Про що розмовляла Целіна з Ольгою Хоружинською в домі Антонія Ув’єри? Кажуть, що поет привів цю жінку до власного будинку наприкінці свого життя, а ще просив дружину описувати красу Целіни! Що з цього правда, а що міф — слухайте у цьому епізоді. Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь Наукова консультантка: Наталія Тихолоз Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь Експерти: Олександра Салій, Богдан Тихолоз, Катерина Шмега Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк Звукозапис: Захар Батченко…

У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на уявлення про тіло й смерть? Чому Лада й Ярило – пізні вигадки, а не справжні боги? Ми зануримося у джерела й археологію: від описів Ібн Фадлана до графіті в Софії Київській, від пряслиця з непристойним словом до історії князівни Євпраксії, яка відкрито виступила проти імператора Генріха IV. Ви дізнаєтеся, як християнство змінювало сексуальні норми й чому у середньовіччі навіть інтимність була полем боротьби моралі, влади та уявлень про світ. Говоримо з Наталею Хамайко — археологинею, співробітницею Інституту археології НАН України та Інституту історії й культури Східної Європи імені Ляйбніца. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи листування, таємні побачення,втечу з дому та фіктивний шлюб. Стосунки Франка з Ольгою Рошкевич – це карколомнийсюжет, що нагадує початок роману Джека Лондона «Мартін Іден», а закінчується знищеними листами.А ще ви дізнаєтеся, як інтелектуальні ідеї визначали траєкторію життя Франка ійого коханої та чому Франко вважав, що шлях літераторки найкраще підходить дляемансипованої жінки? Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь Наукова консультантка: НаталіяТихолоз Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь Експерти: Ярослав Грицак, Алла Швець Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк Звукозапис: Захар Батченко Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк Саунддизайн: Віктор Мартинюк Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк Дизайн…

У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили образ амазонок і чому він так міцно вкорінився у нашій уяві про степових воїнів? Чи справді жінки-воїтельки були частиною скіфського світу?Разом ми зануримося у скіфське мистецтво й археологічні знахідки — від золотих прикрас до загадкового «звірининого стилю», що приховує у собі еротичні та символічні підтексти. Ви дізнаєтеся, як уявлення про смерть, жертву та відродження перепліталися з сексуальністю, і чому еротика була невіддільною від віри та влади у кочовому світі.У новому випуску ми говоримо з Оксаною Ліфантій — археологинею, кандидаткою історичних наук та провідною науковою співробітницею скарбниці Національного музею історії України. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як стародавні культури трактували сексуальність і які магічні сенси стояли за цими ритуалами? Сьогодні в гостях - Віталій Васильович Орощенко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології, енеоліту та бронзової доби Інституту археології Національної академії наук України. Разом із Віталієм Васильовичем ми заглибимося у найбільші археологічні знахідки, що розкривають сексуальні практики та ритуали, пов'язані з народженням і відтворенням життя. Ви дізнаєтесь, що стояло за культами сексу та ритуальними практиками, які дійшли до нас через тисячоліття. Новий подкаст “Спочатку був секс” — в цьому випуску ми поринемо у світ сексуальної культури бронзової доби! Ведучий — Дмитро Сімонов.

У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору майбутнього обранця чи обраниці? ЧомуФранко відмовляється від пошуку нареченої серед галичанок? Як з’являєтьсяфемінізм у Галичині та хто такі радикали? Як Франко уявляє собі ідеальний шлюбі хто така жінка-соратниця? Відповіді на ці питання шукайте в новому епізоді. Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий –Ігор Медвідь Наукова консультантка – НаталіяТихолоз Консультантка з питань гендерноїчутливості – Оксана Кісь Експерти – Микола Легкий, ІваннаЧерчович, Алла Швець Озвучення жіночого голосу – ХристинаРикмас Озвучення чоловічого голосу – ВікторМартинюк Звукозапис: Захар Батченко Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк Саунддизайн: Віктор Мартинюк Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб Менеджер проєкту: Любомир Більо Комунікаційниця…

У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після народження дитини – потрібно було чекати десятки днів утримання? Які покарання чекали за «неприродні» стосунки, і що взагалі вважалося неприродним? Сьогодні в гостях — Стефанія Демчук, дослідниця середньовіччя, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Разом із Стефанією ми зануримося у пенітенціали – середньовічні керівництва для священників, що зберегли найінтимніші подробиці життя людей. Ви дізнаєтеся, чому секс із безплідними жінками засуджувався, як церковні заборони скорочували «дозволений» час близькості до сотні днів на рік, і які уявлення про тіло, гріх і мораль панували в «темні віки».Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов.

Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої культури? Чи справді матріархат — це вигадка, а "батько роду" — лише найвправніший мисливець? Історія еротики без цензури, табу та фальші. Дізнайтеся, як секс формував структуру суспільства, владу і культуру. Археологічні докази, етнографічні аналогії, давні Венери й сучасні питання — у цьому подкасті. Новий подкаст “Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов, гість — Леонід Львович Залізняк, доктор історичних наук, професор наук НАН, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної Академії Наук України.

Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам. А ще сімейним деспотом, який тринькав гроші дружини та своїм авторитетом придушив талант Ольги Хоружинської. А ще одружився не з кохання, а з доктрини. Що з цього правда, що не зовсім правда, а що зовсім неправда? Спробуємо з’ясувати у першому епізоді подкасту. Над випуском працювали: Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь Наукова консультантка: Наталія Тихолоз Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь Наукові експерти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз, Алла Швець Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк Звукозапис: Захар Батченко Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк Саунддизайн: Віктор…

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей? Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей. Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню? Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу? Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.

У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності. Ця оповідь показує козаків як серйозну військову структуру: з реєстрами, пописами, церемоніями, письмовими статутами та внутрішньою бюрократією. Тарас Ковалець — кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича, досліджує історію війська запорізького в XVI-XVII ст.

Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — це уроки політичної мудрості, стратегії і національної безпеки, які мають велике значення і сьогодні. Мар’яна Буджерин — докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті. Придбати її книжку можна в онлайн-крамниці видавництва "Локальна історія" – https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/

Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність. Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування української ідентичності та церковної організації. Окрему увагу приділено політичним та релігійним процесам, які вплинули на наше сучасне розуміння історії та культури. Ярослав Затилюк – кандидат історичних наук, викладач Києво-Могилянської Академії, науковий співробітник інституту історії України та національного музею історії України.

У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у формуванні державності. Чи справді замки України — лише вплив Європи? Як будували укріплення племена хорватів, волинян і хто контролював Карпатські шляхи? Чому князь Лев Данилович — недооцінена постать нашої історії? Ця розмова— глибоке занурення у фортифікаційну, політичну та духовну історію українських земель. Ярослав Погоральський – кандидат історичних наук, археолог, доцент історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач археологічного музею ЛНУ. Серед наукових інтересів ранньосередньовічне слов’янське житло, археологія доби Галицько-Волинської держави.

Як змінювалися рицарські обладунки, як це вплинуло на тактику бою та військові конфлікти середньовіччя. Аналізуємо технологічні прориви у виготовленні захисного спорядження, а також особливості його використання в різних частинах Європи. Як змінювались потреби рицарських військ, зокрема у битвах Столітньої війни. Говоримо про рицарські турніри і їхню роль у розвитку бойових технологій. Гість – Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України, викладач Ужгородського національного університету. Над випуском працювали: Олексій Уманський, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Випуск про зброю різних епох. Розповімо про стріли, луки, арбалети, метальну зброю і їхні різновиди. Дізнаємось, як луки та стріли змінювались від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни. Розглянемо їхню еволюцію, від використання в полюванні до ролі на полі бою, а також як ці інструменти стали ключовими для перемог у численних битвах середньовіччя.Гість – Віталій Калініченко, асистент кафедри всесвітньої історії факультет історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Хицковича. Над випуском працювали: Тарас Піц, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Перші кам’яні твердині на українських теренах: якими вони були та хто їх спорудив? Неймовірні факти про фортифікації розповість Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Чому замки Волині, Поділля та Галичини такі різні? Коли в Україні почали будувати перші кам’яні твердині? І як виглядала еволюція фортифікацій — від дерев’яних укріплень до бастіонних замків? Ми дізнаємось, чому замків в Україні менше, ніж у Польщі та Словаччині, які артефакти знаходять у замкових шарах та чому дерев’яні споруди не менш важливі за муровані. Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Час, що змінив політичну карту України та визначив керунок нашого розвитку на майбутні століття. Епоха Польського королівства: якими були найбільші битви та військова культура того часу? У подкасту "Ген війни" розповів доктор історичних наук Віталій Михайловський. Середньовічні битви, союзи з Литвою та боротьба за Поділля. Як Польське королівство вплинуло на розвиток культури, зброї, самоврядування та інфраструктури заходу України. Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Якими були руські рицарі, їхні права, етика, спорядження і тактика бою. У новому випуску "Гену війни" розповість Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України. Чим відрізнялись українські рицарі від європейських? Чому саме Поділля стало фортецею українського лицарства? Розуміння наших героїв — це не лише про минуле, а й про натхнення для теперішньої боротьби. Це про те, ким ми були і ким маємо залишатися.Над випуском працювали: Олексій Уманський, Павло Нечитайло, Яніна Шпачинська. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Що відбувалося на руських землях під впливом Великого князівства Литовського у ХІІІ-ХIV століттях? У цьому епізоді розповімо про причини литовської експансії на південь, ключові битви з татарами, зокрема битву на Синіх Водах, внесок литовців і поляків у Грюнвальдську битву. Дізнаємося, як будували кам’яні фортеці, як виглядало литовське військо та який мілітарний спадок залишило князівство на українських землях. Гість випуску – озповідає Андрій Федорук, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Якими військовими стратегіями керувалися князі Святослав та його син Володимир? У цьому епізоді подкасту "Ген війни" про те, як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів у Русі в X–XII століттях. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Розповів про Болгарські походи, найбільші битви, владні міжусобиці, озброєння і спорядження воїнів того часу. Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максима Паленка.

Чи можна визначити військову спеціальність руського воїна за його кістяком? Чи існувала тактична медицина в 11-13 століттях? Про антропологію війни у Руській державі розповідає Олександра Козак, кандидатка історичних наук, доцентка відділу біоархеології Інституту археології НАНУ.У цьому випуску дізнаємося, які травми та деформації були характерними для воїнів тих часів. Якою була середня тривалість життя та який зріст мало населення Русі 800-900 років тому? Проаналізуємо унікальні антропологічні знахідки, вік Ярослава Мудрого, військові цвинтарі тих часів. Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як формувались військові традиції під керівництвом Данила Романовича, чим відрізнялось військо тих часів, якими були наймасштабніші перемоги і поразки. Гість випуску – Ілля Паршин, завідувач відділу історії середніх віків, Інститут українознавства НАНУ. Які військові реформи допомогли руському війську зрівнятися з європейським? Що допомогло перемогти монголів? Якими були мілітарні прикмети правління Данила?Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів Русі в XI–XII століттях? У новому епізоді подкасту "Ген війни" розповідає Вадим Арістов, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ. У випуску почуєте, якими були наймасштабніші битви Володимира та його сина Ярослава, як князі поширювали владу, якої тактики дотримувалися у боротьбі з печенігами, а згодом половцями, кого наймали на службу. Аналізуємо міф про руйнування Києва Боголюбським та нібито перенесення престолу з Києва. Наприкінці поговоримо про князівські міжусобиці і їхній реальний вплив на населення, жорстокі війни проти своїх, про які не розповідають у шкільних підручниках. Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Новий сезон подкасту "Ген війни". У цьому епізоді почуєте про перші контакти слов'ян зі скандинавами та їхню військову тактику, укріплення давнього Києва, руські походи на Візантію та таємну зброю, яку використовували візантійці проти слов'ян. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Ведучий – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

У випуску з Світланою Потапенко будемо говорити про Слобідську Україну, козаків Слобожанщини та долю регіону від 17 століття і до сьогодні. Чи була єдність Слобідської України 18-19ст.? Чи має сучасна Слобожанщина свою ідентичність? Як Московська держава стимулювала колонізацію? Чим відрізнялася Гетьманщина та Слобідська Україна?Чи була Слобідська Україна лояльною до московської адміністрації? Як Харків став початковою точкою українського національного відродження? Чи мав слобідський козацький проєкт шанси гіпотетично набути політичної суб'єктності? Світлана Потапенко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Досліджує ранньомодерну історію України, історію українського козацтва, генеалогію козацько-старшинських родів, соціальну історію Слобожанщини і Гетьманщини. Авторка книжок “Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр.…

У випуску з Людмилою Гриневич будемо говорити про Голодомор як імперський злочин проти поневоленої держави. Якою була ціль організаторів злочину? Про що свідчать економічні показники України в аграрному секторі до Голодомору? Куди вивозили зерно з голодуючих регіонів? Чому завищення кількості жертв цього злочину є шкідливим? Чи справді травма Голодомору проявляється на українцях дотепер? Людмила Гриневич – докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору. Досліджує політику творення голоду в Україні та світі, механізми та наслідки радянської пропаганди.

У випуску з Таїсією Сидорчук будемо говорити про постать Омеляна Пріцака, його наукову роботу, внесок в історію та спадок для майбутніх поколінь. За що Пріцака вважають вченим світового рівня? Як вдалося заснувати українознавчі студії у Гарварді? Пріцак був членом Нобелівського комітету з літератури, кого з українських митців рекомендував? Які дослідження Пріцака можна назвати найвидатнішими? Таїсія Сидорчук – кандидатка історичних наук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії. Вивчає історію української науки та культури у ХХ столітті, архівознавство, музеєзнавство. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема про спадщину Омеляна Пріцака.

У випуску з Ростиславом Семківим будемо говорити про українську та російську літературу, як сформувався міф про “велич” і “загадкову душу” та чому Захід у нього повірив? Яким був вплив російської літератури на світове сприйняття української культури? Ким українська література була представлена в 20ст.? Чому існує міф величі російської літератури? Як викориніти насадження російської літератури? Чому російська література не є автенчтиною? Що запозичує російська література в інших? Як російсько-українська війна впливає на українську культуру? Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії. Автор низки книжок, зокрема “Пригоди української літератури”, яка здобула премію Книга року ВВС-2023 у категорії “Есеїстика”.

У випуску з Михайлом Назаренком будемо говорити про українську історію та літературу ХІХ століття, постать Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших українських письменників та їхній вплив на Велику Україну. Який вплив мав тарас Шевченко при житті та після смерті? Чи були різними погляди Пантелеймона Куліша та Тараса Шевченка? Якою була Україна в ХІХ столітті? Яку оцінку від сучасників отримало видання “Кобзаря”? Чи можемо окресили існування різних ідентичностей у цей період? Михайло Назаренко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До сфери наукових інтересів входять українська література ХІХ століття, історична й фантастична проза. Автор численних наукових і науково-популярних праць, зокрема книжки «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792–1883», за яку отримав Шевченківську премію 2023 року. Співупорядник видань «Тарас Шевченко в критиці» й «Тарас Шевченко у…

У випуску з Юлією Артимишин будемо говорити про регіон Закерзоння, українсько-польські відносини, роль СРСР в розвитку та окупації регіону, а також депортацію українців. Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації? Юлія Артимишин – кандидат історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Музею тоталітарних режимів “Територія терору”. Досліджує польсько-українське прикордоння та відносини ХХ-ХХІ століття.

Гостя цього епізоду Саша Кольцова, солістка гурту “Крихітка”, музикантка, письменниця. Розмовляли про те, як змінювалися символи різдвяних свят у Незалежній Україні, Різдво як свято надії і маркер нашої ідентичності у найтемніші часи. Як віднайти різдвяну традицію, якщо у дитинстві його не святкували? Лише у цьому подкасті ви почуєте, виконання улюбленої колядки Саші Кольцової.

Магію Різдва у книжках українським дітям понад 30 років приносить Іван Малкович. Письменник, поет, засновник видавництва Абабагаламага і гість нового випуску подкасту “Крафтове Різдво”. Пан Малкович розповів про симфонічне звучання українських колядок, як з маестро Скориком створювали різдвяну симфонію, чому у горах Різдво особливе, як на світ з’явилися улюблені різдвяні книжки “Золотий павучок” та збірка колядок “Нова радість стала”. Тільки у цьому подкасті ви почуєте, як у рідному Березові усі діти збиралися у хаті Малковичів, щоб зустріти святого Миколая і як колядування у радянський час стало символом опору навіть для школярів.

Різдво у Криворівні, Маланка в Красноїльську та вертеп біля лінії фронту. Гість цього випуску – Богдан Логвиненко, журналіст, видавець, засновник Ukraїner. Як Голодомор вплинув на традицію святкувань у його родині? Що українці мають повернути собі, щоб відчути справжнє Різдво? Як вертеп зворушив мешканців звільнених територій і чому варто переглянути фільм “Різдво разом”? Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, амбасадорка Різдва, письменниця, перекладачка, ведуча програм на BBC Radio 4. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Подкаст, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість епізоду – владика Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США. У цьому випуску ви почуєте, як мама владики родом із Золочева творила тихе Різдво в американських Сиракюзах, одному з найсніжніших міст планети. Як на перше Різдво у Римі владика ледь не загубив улюбленого пса Йосифа Сліпого. У чому є провідна ідея Різдва і як відзначати це свято, щоб символи не стали поверховими.

Починаємо другий сезон нашого найзатишнішого подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість цього епізоду – Остап Українець, перекладач, видавець, письменник та військовослужбовець. У випуску ви почуєте, де вперше прозвучало привітання “Христос народився”, коли головну страву Різдва почали називати кутею, а сніп – дідухом, що таке розвертеп та адвент? Лише у цьому подкасті Остап розповів, як києво-могилянці могли отримати сало на свято, як вперше сам ходив до лісу за ялинкою і нарешті – яка кутя канонічна: рідка чи густа? :) Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви? Скільки українців загинуло на Соловках? Про яких жертв Сандармоху відомо найменше? Розповідає дослідник, укладач “Українського списку Сандармоху” Сергій Шевченко у завершальному епізоді подкасту. Більше на цю тему читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.