Нотатки з мистецтва

Сам писав, сам верстав, самвидав! Так наша Ія Степанюк назвала шостий епізод подкасту «Нотатки з мистецтва», у якому йдеться про друковану періодику, створену не великими медіакорпораціями, а незалежними видавцями. Здавалося б, в еру соцмереж, смартфонів та штучного інтелекту папір відійшов у небуття. Однак, самвидав або ж зіни (наголос на останній склад) переживають справжній ренесанс. Коли, як і завдяки кому з’явився самвидав у світі? Про що писали у зінах? Як їх створювали та розповсюджувати? У чому особливість українського самвидаву? Які жанри у ньому переважали? Кого з відомих нині громадських та культурних діячів можна назвати видавцями? Починаючи від Івана Багряного і продовжуючи Юрком Іздриком та Сергієм Жаданом – усі українські митці цінували свободу слова та вільне поширення думки. Продовжуємо добрі традиції друкованих артвидань та розповідаємо про мистецтво у аудіоформаті, ділимось естетикою та натхненням. «Нотатки з мистецтва» від Ії Степанюк – спільний подкаст Radio SKOVORODAта [esthete] Газети.…

А ви робите фото під час відвідин музею чи галереї? Бажання мати світлину на згадку чи для гарного допису в Інстаграмі відволікають вас від сприйняття мистецтва! «Для успішності виставки потрібно, щоб на неї завітало 5 блогерів та 5 колекціонерів», – перефразовує наша Ія Степанюк українського художника Михайла Андрієнка-Нечитайла у п’ятому епізоді подкасту «Нотатки з мистецтва». Як сучасне мистецтво потрапило в Інстаграм? Яким чином соціальні мережі впливають на впізнаваність сучасного мистецтва? Чому зникла заборона на фільмування в музеях? Чи нівелює комерційна складова мистецьку? Які сучасні музеї імітують роботи відомих митців? Чому не можна сприймати твори митців через об’єктив? Запрошуємо вас на прогулянку найгучнішими виставками сучасного мистецтва останніх десятиліть та артінсталяціями, що викликали критику й захват у мистецькій спільноті, на наших платформах. Продовжуємо добрі традиції друкованих артвидань та розповідаємо про мистецтво у аудіоформаті, ділимось естетикою та натхненням. «Нотатки з…

Впродовж року соцмережами неодноразово розлітались дописи про деколонізацію українського мистецтва та «повернення з російського полону» митців, долі та творчість яких нерозривно пов’язані з Україною. Серед героїв цих публікацій чимало саме художників- та художниць-авангардистів, про яких поговоримо у четвертому епізоді нашого подкасту «Нотатки з мистецтва». Що таке український авангард та хто з митців є його представниками? Коли український авангард вийшов на авансцену світового мистецького наративу? З чого почати досліджувати українське авангардне мистецтво? Як переконати й переконатись, що Малевич та багато інших митців є представниками України? Який внесок українські авангардисти внесли у Паризьку школу? Наша Ія Степанюк майстерно порівняла знання про український авангард з вином та провела дегустацію п’янким та витриманим мистецтвом. Насолоджуємось розповіддю та атмосферою бібліотеки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, де ми й записали цей епізод. Продовжуємо добрі традиції друкованих…

Make поштівки great again! Чи не again? Більшість з нас згадали про існування поштових марок вже після початку повномасштабної війни та після того, як Укрпошта зафіксувала на марках легендарні події та персоналії. Але попри месенджери та електронну пошту понад 800 тисяч людей об’єдналося у спільноту, щоб надсилати один одному листівки, а марки стали окремим мистецьким напрямком. У третьому епізоді подкасту «Нотатки з мистецтва» Ія Степанюк розповідає про кореспонденцію у художньому контексті, про мейл арт та про Підпільну пошту України. Як надсилати та отримувати листівки від незнайомців з різних куточків світу? Що таке «мотікос»? Які відомі митці займались мейл артом? Як цим мистецьким напрямком зацікавились Григорій Нарбут та Енді Воргол? Чому почали випускати «альтернативні поштові марки»? Саме завдяки альтернативним маркам українська діаспора на початку 20 століття збирала кошти для найрізноманітніших культурних проєктів, наприклад, на пам'ятник Коцюбинському в Харкові чи мережу приватних українських…

Ласкаво просимо на Венеційську бієнале! Разом з Ією Степанюк розбираємось у мистецьких та орфографічних тонкощах. Говоримо про українську присутність у першій половині 20 століття на найвідомішій у світі художній виставці. Коли роботи українських митців вперше потрапили на бієнале? Як український меценат Богдан Ханенко оплатив будівництво павільйону для російської імперії? Чому про Олександра Архипенка влітку 1920 року знав кожний венеціанський гондольєр та за що католицька церква оголосила анафему його роботам? Де у Львові зберігається картина Івана Кураха, яка стала зіркою бієнале у 1950 році? Продовжуємо добрі традиції друкованих артвидань та розповідаємо про мистецтво у аудіоформаті, ділимось естетикою та натхненням. «Нотатки з мистецтва» від Ії Степанюк – спільний подкаст Radio SKOVORODAта [esthete] Газети. Слухайте на SoundCloud, Spotify, Google та Apple podcasts.

Прем’єрний епізод нашого нового, теплого, крафтового, як той самвидав, подкасту. Хоча подкасти фактично і є новим самвидавом, якщо, звісно, не заколабитись зі Сковородою. У цьому випуску знайомимось з історією україноцентричного подкасту про мистецтво, його назвою та авторкою – Ією Степанюк. Яким чарівним чином «Нотатки з мистецтва» з вінтажного журналу 1963 року перетворилися в артподкаст, який ми творимо у 2022-му? Також Ія водить нас букіністичними крамницями, привідкриває історію українських та світових артчасописів. Згадані у епізоді матеріали: Бібліотека Українського Мистецтва uartlib.org/ HYMAG (Архів Періодики Хаймана) hymag.com/ Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття chytomo.com/ekzempliary-xx/book/ Електронна бібліотека емігрантських видань diasporiana.org.ua/ Продовжуємо добрі традиції друкованих артвидань та розповідаємо про мистецтво у аудіоформаті, ділимось естетикою та натхненням. «Нотатки з мистецтва» від Ії Степанюк – спільний подкаст Radio SKOVORODA та [esthete] Газети.…